Формування економічного іміджу України засобами медіа

Війна, яку розв'язала росія проти України у лютому 2022 року, не просто перевернула життя мільйонів українців, а й кинула економіку країни у безпрецедентне випробування. Зруйновані об'єкти інфраструктури, зупинені заводи та масовий відтік населення – все це могло б змалювати картину країни на межі катастрофи. Однак, попри хаос, українські медіа генерують інший наратив: Україна не просто виживає, а й пристосовується й віднаходить нові можливості. Яким чином засоби масової інформації конструюють економічний імідж України? Чому їхня участь у цьому є ключовою для стратегії? З'ясуймо це, звертаючись до аналізу сучасного медійного ландшафту та його впливу на те, як країну бачать.

ЗМІ як архітектори іміджу: чому це важливо?

Економічний імідж держави – це не тільки сухі показники ВВП або обсяги експорту. Це уявлення, що формується у свідомості як внутрішньої, так і міжнародної публіки. Медіа виступають провідниками, котрі поширюють історії успіху, труднощі та перспективи. У воєнний час, коли інформаційне поле перенасичене звістками з фронту, економічна проблематика могла б відсунутись на задній план. Однак українські засоби масової інформації, серед яких «Українська правда», «Радіо Свобода» та «Бабель», визначають економіку пріоритетною, демонструючи, що від її стабільності залежить майбутнє самої країни.

Ці видання виконують значно більше, ніж просте констатування фактів – вони формують оповідь, яка впливає на переконання інвесторів та пересічних громадян. Приміром, якщо медіа пишуть про збільшення експорту ІТ-послуг або відновлення підприємств, вони транслюють світу меседж: Україна – це не тільки театр бойових дій, а й простір для реалізації потенціалу. Разом з тим, чесне висвітлення невдач та труднощів додає ваги їхнім словам, засвідчуючи, що держава не приховує істини, а прагне до вирішення складних задач.

Економіка в умовах війни: баланс між втратами та можливостями

Українська преса, висвітлюючи економічну ситуацію, демонструє витончений баланс між суворою реальністю та вірою у краще. Війна спричинила катастрофічні втрати, оцінювані в сотні мільярдів доларів збитків; ВВП за 2022 рік суттєво скоротився – на третину, а інфраструктурні об'єкти зруйновані, відновлення яких потребуватиме багатьох років. Медіа не замовчують ці показники. Скажімо, статті про блокаду морських портів або ліквідацію промислових підприємств чітко окреслюють глибину кризи.

Але мас-медіа не обмежуються фіксацією втрат. IT-галузь, що збільшилась до 7,3 мільярда доларів експорту, аграрії, котрі засівають поля під обстрілами, чи підприємства, котрі перемістилися на захід України та відновили діяльність, – ці історії стають втіленнями незламності. Такі матеріали не лише спонукають українців, але й формують образ держави, яка, незважаючи на війну, залишається економічно активною. Наприклад, збільшення експорту зернових Чорноморським коридором до 56 мільйонів тонн, не дивлячись на атаки на порти, медіа презентують як свідчення того, що Україна здатна гарантувати глобальну продовольчу безпеку.

Міжнародна підтримка: рятівне коло чи партнерство?

Однією з центральних ліній, яку розгортають медіа, є міжнародна фінансова підтримка. Транші від МВФ, гранти від США або кредитні лінії від ЄБРР стали фундаментальними для економічної стійкості України. Медіа наголошують на тому, що ця допомога – не акт милосердя, а інвестиція в союзника, котрий дотримується взятих на себе обіцянь та націлений на зміни. Скажімо, матеріали про співпрацю з Великобританією на 12 мільярдів фунтів чи плани відновлення міст за концепцією «build back better» демонструють Україну як країну з чітким розумінням майбутнього.

Ключовим є те, що медіа не вдаються до надмірного звеличення цих взаємин. Вони відкрито висвітлюють дефіцит бюджету у розмірі 1,5 трильйона гривень, або ж проблему з нестачею робочих рук, наголошуючи на тому, що економіка не встоїть без фінансової допомоги ззовні. Водночас, тональність таких матеріалів залишається діловою: це не нарікання, а заклик до активних дій, адресований як міжнародним союзникам, так і тим, хто впроваджує реформи всередині країни.

Медіа простір також не обминає соціальні виклики, на кшталт збільшення рівня бідності або міграції 4,9 мільйона українців до країн Європейського Союзу. Вони не вдаються до драматизації, натомість пропонують шляхи вирішення: перенавчання фахівців, інтеграція жінок на ринок праці або використання міграції як економічного інструменту для приймаючих держав. Такий підхід формує візію країни, котра не лише переживає негаразди, але й активно шукає способи пристосування.

Стратегія на майбутнє: як ЗМІ можуть посилити імідж?

Аби економічний імідж України міцнішав, засоби масової інформації мають зосередитися на кількох ключових векторах. Передусім, слід активізувати англомовний контент та партнерство з міжнародними інформаційними гігантами, такими як Bloomberg або Financial Times, аби ефективніше комунікувати з інвесторами та представниками ділового світу. По-друге, засоби масової інформації здатні ефективніше задіювати цифрові інструменти – від таргетованої реклами до аналізу великих даних, аби точніше конструювати меседжі. По-третє, узгоджена інформаційна стратегія, що об’єднала б зусилля держави, медіа та бізнесу, посприяла б уникненню роздробленості та формуванню цілісного образу країни.

Запропонована медіакампанія могла б сконцентруватися навколо трьох ключових напрямків: інновації (ІТ-сфера, оборонний комплекс), відбудова (інфраструктурні розбудови, екологічно чисті технології) та людський потенціал (освіта, перекваліфікація кадрів, підтримка малого підприємництва). Подібні кампанії не тільки надихнули б українське суспільство, а й продемонстрували б світовій спільноті, що Україна – це країна з можливостями, а не тільки з викликами.

Українські мас-медіа, не зважаючи на війну, формують економічний портрет України як країни, що чинить спротив, пристосовується та прямує в майбутнє. Вони не замовчують правду про втрати, але наголошують на прикладах успіху – від продажу зерна за кордон до розвитку ІТ-галузі. Їхня сильна сторона – у здатності поєднувати факти з емоційно насиченими розповідями, що надихають та дають надію. Проте для досягнення найбільшого результату потрібні злагоджені дії, збільшення кількості англомовного контенту та протидія поширенню неправдивої інформації.

Економічний імідж України, представлений в медіапросторі, – це не звичайне відтворення фактів, а також потужний механізм. Він може приваблювати інвестиції, підвищувати рівень довіри серед населення, та наближати нас до переможного завершення. Тому засоби масової інформації виходять за межі простих передавачів інформації, перетворюючись на творців майбутніх змін.