Інфляція у твоєму гаманці: як змінилася купівельна спроможність українців у 2024–2025 роках

У 2024–2025 роках в Україні зафіксовано стрімке зростання інфляції, яке особливо вдарило по малозабезпечених громадянах, студентській молоді та пенсіонерах. За даними Держстату, річна інфляція у березні 2025 року склала 14,6%, а найбільше подорожчали продукти першої необхідності — яйця, олія, овочі — та комунальні послуги. Це відбулося на тлі внутрішньої економічної нестабільності, коливань курсу гривні та глобальних логістичних криз. У відповідь українці змушені змінювати щоденні фінансові звички, скорочувати витрати й шукати додаткові джерела доходу. Так інфляція стала не статистикою, а повсякденним викликом у житті кожного.

Харчі, комуналка, транспорт: чому ціни зростають швидше за доходи, хто втрачає найбільше і як адаптуватися до реальності постійного подорожчання?

У березні 2025 року, за даними Держстату, річна інфляція в Україні сягнула 14,6%. Проте за цим показником стоїть не лише макроекономіка — насамперед, це відчутна зміна повсякденних витрат. Наприклад, ще у січні десяток яєць коштував близько 50 гривень, а вже у березні — понад 72, що означає подорожчання на 44,7%. Літр соняшникової олії за той самий період зріс у ціні з 68 до 92 гривень (+35,4%), а базовий овочевий набір (картопля, морква, капуста) подорожчав у середньому на 32,3%. Паралельно підвищились тарифи на комунальні послуги, особливо на воду й газ. Усе це безпосередньо позначилось на купівельній спроможності українців, змусивши багатьох переглянути споживчі звички, скоротити витрати та шукати дешевші альтернативи навіть на базові товари.

Інфляція більше не є віддаленим макропроцесом, вона стала повсякденним досвідом — від відмови від фруктів до додаткових підробітків для купівлі основного набору продуктів.

У межах підготовки цього матеріалу ми провели невелике якісне опитування серед молодих мешканців Києва, щоб з’ясувати, як інфляція впливає на їхнє повсякденне життя. 23-річна студентка Марія, яка живе в гуртожитку в центрі столиці, розповіла: «За останні пів року я почала витрачати на продукти на 25% більше. У лютому вперше відмовилась від фруктів — просто не могла собі дозволити. Купую найдешевші крупи, молоко. І більше підробляю — бо стипендії вже не вистачає навіть на базові речі».

Це не поодинокий випадок. За даними дослідження НБУ щодо фінансової інклюзії (2024) та щомісячних звітів Державної служби статистики, домогосподарства з низьким доходом щомісяця скорочують раціон, відкладають візити до лікаря, а великі покупки — "на потім". Ці тенденції підтверджує також моніторинг Програми розвитку ООН в Україні, згідно з яким понад 40% респондентів у 2024 році відзначили зниження якості харчування через подорожчання

За словами експертів, зокрема члена Ради Національного банку України Василя Фурмана, інфляційний тиск, що спостерігається у 2024–2025 роках, має комплексну природу. Водночас частина чинників, які підштовхували ціни вгору, вже починає втрачати силу. «Зростання цін розпочалося в другому півріччі 2024 року і триватиме до першого півріччя 2025 року. Тренд на високих рівнях розвернеться в середині цього року до зменшення. Наприкінці 2025 року інфляція складатиме 8,3%», — пояснив економіст в етері 24 Каналу.

Одним із основних чинників цьогорічного подорожчання став слабкий урожай зернових. Він значною мірою вплинув на зростання цін на борошно, хліб, крупи, корми для тварин. Проте, як зазначає Фурман, «у 2025 році, згідно з прогнозом Нацбанку України, урожай буде кращим, ніж минулого року. Тобто цей чинник вичерпає свою дію, інфляція буде зменшуватись».

Ще один чинник, що поступово зникає — це зростання вартості кормів і електроенергії, що впливало на ціни на молоко й м’ясні продукти. «Вже у 2025 році вартість кормів не збільшуватиметься, цей чинник теж себе вичерпає. Щодо світла – поки що заяв про підвищення тарифу не було», — зазначив Фурман.

Не менш важливим є вплив війни. Через обстріли суттєво страждає енергетичний сектор, що тягне за собою збільшення витрат на виробництво й інфраструктуру. «Чим швидше вона закінчиться, тим менше втрат буде нести наша держава», — наголосив експерт.

Окремо слід згадати про дефіцит кадрів, який формує ще один вектор інфляційного тиску. Внаслідок мобілізації та виїзду населення за кордон на ринку праці виник брак спеціалістів, що змушує бізнес підвищувати зарплати. «У 2024 році середня зарплата зросла на понад 23%, цьогоріч вона зросте на 18%. Це також впливає на підвищення цін», — пояснив Фурман.

Хоча вплив валютного курсу у 2025 році є мінімальним, Нацбанк зберігає високу керованість монетарною політикою. «Протягом трьох місяців 2025 року гривня відчуває себе доволі стабільно та відвоювала втрачені позиції з середини лютого, а в Нацбанку є великі золотовалютні резерви», — підсумував експерт.

Таким чином, попри низку факторів, що залишаються активними, аналітики вказують на поступове послаблення інфляційного тиску в другій половині 2025 року. Проте відчуття покращення для громадян залежатиме не лише від макроекономічних змін, а й від реальної динаміки доходів та доступності товарів на споживчому ринку.

Попри позитивні прогнози щодо сповільнення інфляції наприкінці 2025 року, виклики для українців залишаються суттєвими. Зміна цінової політики, адаптація ринку праці, відновлення логістичних ланцюгів та енергетичної стабільності — це не лише макроекономічні процеси, а фактори, що визначають якість щоденного життя. Щоб інфляція перестала бути загрозою, потрібна не лише ефективна державна політика, а й фінансова обізнаність населення, прозора журналістика та відповідальна комунікація. Усе це має працювати на головну мету — повернення відчуття економічної впевненості в гаманці кожного українця.