Як «Українська правда» зображує економічний портрет України в час війни

З вторгненням росії в Україну в лютому 2022 року, економіка нашої країни опинилася на краю прірви. Зруйновані підприємства, заблоковані морські порти, мільйони вимушених переселенців – це стало реальністю сьогодення. Проте, навіть в таких екстремальних обставинах, засоби масової інформації, на зразок «Української правди», не просто реєструють стагнацію, а й намагаються показати, як країна чинить опір, пристосовується та навіть плекає надії на завтрашній день. Огляд численних публікацій цього видання, що вийшли в період з березня 2022 по лютий 2024 року, демонструє, яким чином «Українська правда» формує економічний образ України – багатоаспектний, наповнений протиріччями, але з виразним посилом: ми вистоїмо.

Економіка в умовах війни: від збитків до сподівань

«Українська правда» не цурається, як би дико це не звучало, суворої правди. Матеріали на зразок «Україна втратила понад 560 мільярдів доларів через російське нашестя» або «Війна знищила третину ВВП України. Як зараз виглядає економіка?» б'ють безпосередньо у саме серце: ВВП впав на 29,1%, третина економічного потенціалу зруйнована, а державний борг дійшов до 160 мільярдів доларів. Звичайно, що ці цифри лякають, однак видання на цьому не спиняється. Воно відшукує промінчики світла у «економічній темряві». Наприклад, в матеріалі «Україна торік наростила експорт товарів до ЄС на 4,2% – Мінекономіки» бачимо, що експорт до Європи збільшився до 28 мільярдів доларів, не дивлячись на війну. А матеріал «90% українських компаній відновили діяльність з початку великої війни – дослідження» вихваляє бізнес за його стійкість, посилаючись на інформацію UNDP.

Такі контрасти – ключ для осягнення методу «Української правди». Видання не уникає демонстрації масштабів лиха, але неодмінно додає пояснення: так, все кепсько, але ми не відступаємо. Матеріал «Світовий банк виділив перші кошти для інвестицій в українську економіку з початку війни» звітує про невелику суму в 30 мільйонів доларів від IFC, в той час як Юлія Свириденко трактує це як сигнал для інвесторів. Це не просто інформація – це спроба донести до читача, що світ бачить у України перспективу.

Позитив проти песимізму: надихаюча тональність

Читання «Української правди» – немов розмова з товаришем, котрий зберігає віру в світле майбутнє, навіть попри навколишній хаос. Стиль подачі інформації варіюється від об'єктивно-аналітичного до стримано-оптимістичного. У матеріалі «Новітня українська розробка САУ 'Богдана' має шанси підкорити світові ринки військової техніки» відчувається гордість за вітчизняну зброю, здатну до світової конкуренції. У свою чергу, в матеріалі «"єРобота': уряд виділив ще 400 мільйонів на гранти бізнесу» Денис Шмигаль озвучує плани щодо нових робочих місць, і це сприймається як обіцянка позитивних змін.

Звісно, є й критичні моменти. Матеріал «Україні бракує 4,5 мільйона працівників. Як здолати дефіцит робочої сили?» не приховує масштаб проблем із кадрами. Але й тут видання пропонує конкретні шляхи: від зміни кваліфікації до залучення жінок на ринку праці. Це радше реалістичний погляд на труднощі, аніж панічна реакція. Навіть стаття про борг у 160 мільярдів доларів утримується від надмірних драматичних заяв, представляючи цифри як об'єктивну реальність, а не катастрофу.

Цей розподіл між реальністю та надією виокремлює «Українську правду» серед інших медіа. Видання не тішить солодкими оповідками про миттєве покращення, водночас не дає зануритись у відчай. 

Економіка як центральна фігура

Економіка – стрижень матеріалів в «Українській правді». З-поміж 70+ публікацій ледь не всі зосереджені на фінансах, підприємництві, інвестиціях чи боргів. «Україна – третій експортер аграрної продукції до ЄС» звітує про виручку від експорту в 7,96 мільярда євро. «МВФ надає Україні ще один транш на $880 мільйонів» наголошує на важливості міжнародної допомоги для підтримки економіки. Навіть у статті «Економіка працює на воєнних рейках: Шмигаль розповів Келлогу про виробництво» економічний фактор не відходить на другий план, хоча й розділяє простір з оборонною тематикою, але все одно залишається ключовим.

У порівнянні з політичними чи культурними напрямами, економіка беззаперечно висувається на чільне місце. Це, зрештою, не дивно: воєнні дії перетворили питання стабільності економіки на питання існування держави. «Українська правда» демонструє приклади пристосування України – від зернової угоди до фінансування підприємств. Матеріал «На Закарпатті планують розпочати видобуток солі: зможе повністю забезпечити потреби країни» – як приклад пошуку виданням історій самостійності, які надихають на віру в завтрашній день.

Війна та надія: контекст, що все визначає

У кожному матеріалі «Української правди» відлунює війна – вона як невидимий силует, що вдихає сенс у кожен рядок. У статті «Збитки від війни для України за тиждень зросли на 3,5 мільярда доларів – КШЕ» війна виступає генератором економічної прірви. Водночас, у «Україна торік наростила товарний експорт до ЄС на 4,2% – Мінекономіки» вона ніби відходить у тінь, а на авансцену виходить взаємодія з ЄС. Це демонструє еволюційний шлях: від потрясіння 2022 року до поступового пристосування у 2023-2025 роках.

Матеріали з 2022 року, такі як «Понад 400 українських компаній переїхали до Польщі через війну», акцентували увагу на втратах та евакуації бізнесу. Втім, у 2023-2025 роках бачимо історії відродження: «90% українських компаній поновили роботу» або «Світовий банк надав перші кошти». Видання наголошує на важливості міжнародної підтримки – від траншів МВФ до грантів Сполучених Штатів Америки, – проте також підкреслює власні досягнення України, наприклад, «Новітня українська розробка САУ 'Богдана'».

Цей наратив малює Україну як державу, котра вміло лавірує між потребою в союзниках та внутрішньою силою. Наче «Українська правда» підкреслює: звичайно, нашій країні необхідна підтримка, але ми не тільки беремо – ми чинимо опір і розвиваємося.

Чому це важливо?

«Українська правда» не лише надає інформацію – видання пише історію про Україну, яка бореться і плекає надії. Її економічний портрет – це не тільки статистичні дані, а оповідь про країну, що втратила третину ВВП, та водночас збільшила експорт до ЄС; що має значний борг, але презентує САУ «Богдана» на світовому ринку. Видання зображає Україну як надійного партнера для інвестицій, але відверто попереджає: без реформ і підтримки дорога буде складною.

Ця оповідь відгукується не тільки в серцях українців, а й знаходить відклик у світової спільноти. Крізь публікації про продаж зерна чи фінансову підтримку підприємництва «Українська правда» показує: Україна – не беззахисна, а активний учасник, котрий змагається за свою позицію у світовому рейтингу. Навіть в умовах війни, видання наголошує: ми маємо перспективу не лише вціліти, але й зміцніти.